Тонка кишка людини: будова і функції

Тонка кишка і тонкий кишечник – це перший відділ травної системи, який має найбільшу довжину і грає дуже велику роль у перетравленні їжі в людському організмі. Розташовується тонка кишка безпосередньо за шлунком, закінчується вона клубової кишкою. Головна функція цього унікального органу – це всмоктування рідини і різного роду поживних речовин з їжі, яка надходить зі шлунка.

Анатомія тонкої кишки

Анатомія тонкої кишки дуже цікава, даний орган людини складається з кількох відділів. На сьогоднішній день фахівці говорять про те, що є такі відділи тонкої кишки:

  1. Дванадцятипала кишка, яка починається відразу ж після воротаря шлунка. Варто відзначити, що це початковий відділ тонкої кишки. Ця частина тонкої кишки утворює якусь захисну петлю навколо підшлункової залози людини. Довжина дванадцятипалої кишки становить лише 20 сантиметрів і ділиться на чотири частини: верхню, висхідну, горизонтальну і спадну частина кишки.
  2. Худа і клубова частини тонкої кишки мають схожу між собою будова, вони є наступною частиною анатомії органу. Разом ці дві частини представляють брижових відділ тонкого кишечника. Худа частина кишки знаходиться у верхній лівій частині черевної порожнини і вона має приблизно сім петель. Між великою кривизною шлунка і передньою поверхнею тонкої кишки проходить сальник. Задньою частиною даний відділ тісно прилягає до парієтальної черевної порожнини.
  3. Останньою частиною тонкого кишечника є клубова кишка, якій фахівці надають найбільше уваги. Знаходиться вона в нижній правій частині черевної порожнини людини. Останні петлі цієї частини органу знаходяться безпосередньо в малому тазу, дуже тісно прилягають до матки у жінок, а також до сечового міхура людини і прямій кишці.

Довжина тонкого кишечника у кожної людини трохи відрізняється, але не перевищує рамки 2-4,5 метрів. Якщо говорити безпосередньо про діаметр цього органу, то діаметр тонкої кишки в різній частині відрізняється і становить приблизно 3-5 сантиметрів.

Функції тонкої кишки, її будова

Тонкий кишечник людини має досить складну будову. Стінки тонкої кишки складаються з декількох шарів: слизового, м’язового і серозного.

Будова тонкої кишки має унікальний слизовий шар, який по всій протяжності органу має однаковою структурою. У той же час в дванадцятипалій кишці, де знаходяться дуоденальні залози, ворсинки слизового шару мають велику товщину і трохи довше, ніж в інших відділах. Ворсинка має оригінальну листоподібну форму.

Слизова оболонка тонкої кишки має в собі залізисті протоки, які в свою чергу виходять з крипти. Ці залози відіграють дуже велику роль, адже вони відповідають за пристінкових травлення в цьому органі людини.

Якщо говорити про будову м’язової оболонки тонкого кишечника, то вона складається з досить міцних гладком’язових волокон і серозної очеревини. Така частина тонкої кишки, як дванадцятипала кишка покрита спеціальною ампулою – серозної оболонкою. Тонка кишка людини по всій своїй довжині має скупчення невеликого розміру лімфовузлів (їх ще називають Пейєрові бляшки). Дані скупчення виконують виключно бар’єрну функцію.

Функції тонкої кишки дуже важливі для організму. Якщо розглядати ферменти тонкої кишки, то їх досить багато і вони виконують дуже важливі функції і допомагають травній системі перетравлювати різного роду білкові компоненти:

  • розщеплюють прості білки – ентерокіназа, трипсин і кіназоген;
  • переробляють пептиди до стану амінокислот – тільки кілька певних типів пептідаз;
  • нуклеаза розщеплює молекули білкового типу, які мають дуже складний склад і поступово починають розщеплюватися до простого стану;
  • відбувається розщеплення жирів – ліпаза;
  • тонкий кишечник переробляє вуглеводи ферментами лактазой, мальтаза, амилазой, фосфатазою.

Симптоми проблем з тонким кишечником

На сьогоднішній день зустрічається дуже багато захворювань тонкого кишечника у людей різної статі і віку. Найчастіше можна зустріти такі захворювання органу, як:

  • ентерит;
  • ензимопатія;
  • захворювання Уипла;
  • різного роду ураження органу (наприклад, рак) або ж проблеми, які стають причиною того, що порушується травлення в тонкій кишці.

Якщо у людини починає розвиватися рак, то симптоми будуть проявлятися не відразу. Вони виникають поступово, адже новоутворення зростає теж поступово, те ж саме відбувається і з метастазуванням. Якщо захворювання тонкої кишки знаходяться на ранній стадії розвитку, то симптоми можуть повністю бути відсутнім або ж бути незначними. Запідозрити наявність онкології можна тільки після того, як буде виявлена ??обструктивна кишкова непрохідність. Вона виникає в результаті того, що злоякісна пухлина збільшується в розмірі.

Основним симптомом, який допоможе запідозрити наявність раку, є зниження ваги через те, що у хворих на онкологію людей практично немає апетиту. Крім того, на більш пізніх стадіях розвитку захворювання можуть виникати досить серйозні кровотечі. Звичайно, таке явище відбувається рідко, але якщо має місце саркома, то кровотеча може відкриватися дуже часто.

Як правило, більшість захворювань тонкого кишечника мають спільні ознаки. До них можна віднести наступні:

  • постійна нудота;
  • час від часу спостерігається блювота;
  • сильне здуття, а також різного ступеня інтенсивності болі в черевній порожнині.

Якщо у дорослої людини захворювання знаходиться на останніх стадіях розвитку, особливо якщо говорити про рак, то до симптомів додається асцит, розвивається незабаром панкреатит, ішемія тонкого кишечника і жовтяниця. У деяких ситуаціях злоякісне новоутворення зростає неймовірно швидко і може стати причиною того, що розривається стінка і епітелій тонкої кишки, а це призводить до негайного перитоніту. У такому випадку необхідна невідкладна медична допомога.

Крім того, може спостерігатися у людини карциноїд тонкого кишечника. Це дуже небезпечне захворювання онкологічного характеру, яке має наступні ознаки: хворобливі відчуття у вигляді сутичок, бурчання, пронос з великим вмістом слизу в калі. У той же час може почати розвиватися непрохідність кишечника. У деяких людей захворювання провокує появу астми, тахіпное або гіперное, що говорить про наявність карциноида.

Через те, що порушується кровопостачання тонкої кишки, можуть виникати різного роду захворювання серця. Вони і стають ознакою проблем з кишечником. Найчастіше можуть зустрічатися стеноз легеневого стовбура, кардиопатия, правожелудочковаянедостатність. У такому випадку під час діагностики серця варто звернути увагу і на те, яке середовище в кишечнику і чи всі з цим органом в порядку.

Якщо ж меридіан тонкої кишки або інший її ділянку запалився, то можуть з’явитися такі ознаки проблеми:

  • часта блювота;
  • сильне схуднення і відсутність апетиту;
  • постійна нудота;
  • стілець стає нестійким;
  • присутній біль і сильне здуття;
  • анемія;
  • порушується процес травлення.

Цікавим є те, що загальні симптоми запального процесу в кишечнику не мають ніякого зв’язку ні з місцем, де виникла проблема, ні з причинами, за якими виник запальний процес.

Коли у хворого людини діагностують діверкулез, то можуть виникати такі симптоми, як: виразка, сильні і часті кровотечі, перфорація і все той же запальний процес. У тому випадку, якщо проблема з тонким кишечником характеризується гнійним ускладненням, то відразу ж відбувається значне підвищення температури, відчувається інтенсивний біль, розвивається непрохідність і роздратування черевної порожнини.

Діагностика захворювань тонкого кишечника

Діагностика захворювань проводиться за допомогою фізикальних методів обстеження. Найбільше інформації про проблеми можна отримати після проведення пальпації живота. Під час огляду черевної порожнини фахівець звертає увагу на наявність здуття, втягнення або ж випинання. Здуття може говорити про метеоризмі, решта – про те, що є якась певна патологія тонкої кишки.

У той час, коли оглядається вся довжина тонкої кишки, лікар може сказати про перистальтике петель, які стають ширшими в тому місці, де спостерігається розвиток захворювання. У цьому ж місці відзначаються сильні шуми, які досить чітко чутні.

Дуже часто для діагностики використовують копрологический метод. Він використовується найчастіше і показує досить точний результат. Велику роль під час обстеження хворої людини має вивчення кишкового соку, визначення того, в якому стані знаходяться фолікули ворсинок і ферменти. Альбумін досліджують для того, щоб зрозуміти, чи нормально всмоктуються білки. Важливо визначити і те, яка кількість білка виходить з організму разом з калом.

Щоб максимально точно визначити наявність патології і призначити надалі правильне лікування, необхідно досліджувати всі відділи тонкого кишечника і перевірити те, в якому стані знаходяться їх функції, чи є порушення. Для того, щоб це зробити, потрібно використовувати такі види діагностики, як:

  1. УЗД, МРТ – визначають наявність в тонкій кишці запального, онкологічного або ж якогось функціонального захворювання.
  2. Іригоскопія – використовують, якщо є підозри на виразковий коліт або ж хвороба Крона, таким чином можна полегшити визначення ступеня тяжкості проблеми і її розвитку.
  3. Ендоскопія – такий метод обстеження даної частини травної системи дозволить виявити різноманітні поліпи, новоутворення, як злоякісні, так і ті, які не приносять шкоди людині.
  4. За допомогою фіброскопії можна діагностувати найрізноманітніші захворювання, видалити різного роду ураження або ж провести біопсію.
  5. Капсульний метод дозволяє виявити джерело кровотечі, визначає причини виникнення хворобливих відчуттів, діагностує онкологію тонкої кишки.

Які існують методи лікування захворювань тонкого кишечника

Дуже важливо усунути не тільки причину захворювання, а й симптоми. Величезну роль в лікуванні тонкого кишечника відіграє правильна дієта. В такому випадку хворий людина повинна в обов’язковому порядку включити в свій щоденний раціон такі продукти, як:

  • нетвердий хліб;
  • бульйони і страви повинні бути нежирними;
  • фрукти, ягоди;
  • гарніри з овочів;
  • сухе печиво або бісквіти;
  • розсипчасті каші.

Пити можна відвар шипшини, молочні продукти, слабкий чай або кава (останнє в мінімальній кількості).

Якщо говорити про медикаментозне лікування, то в такому випадку фахівці призначають ліки, які спрямовані на нормалізацію мікрофлори, обов’язково виписуються сильні антибіотики.

Як правило, хвора людина повинен пройти тижневий курс лікування такими препаратами, як Тетрациклін, Левоміцетин, Ампіцилін або ж Цефалексин.

Крім того, має бути лікування сульфамідні препарати. Найчастіше використовують Бісептол і його аналоги. Якщо патологія дуже запущена, то потрібно використовувати Сульфасалазин.

Після того як лікарі проведуть антимікробну терапію, потрібно підтримати стан кишечника за допомогою ліків з корисними мікробами. Найчастіше можуть прописати Лактобактерин, Біфідумбактерин, Бактисубтил, Колібактерин. Непоганий результат показують натуральні Біококтейль, в складі яких є мінерали, вітаміни і різноманітні лікувальні трави.

Щоб домогтися посиленого вироблення ферментів, які допоможуть побороти патологію, лікарі призначають ферменти підшлункової залози, вони допоможуть привести в порядок травний процес. Ефективні засоби – Енціпальмед, Мезим Форте, котазім, Панкреатин і так далі.

Ссылка на основную публикацию